Ježíšku panáčku

Ісусику, любий, яку красу ти мені несеш,
Ісусику, любий, поклади мені оте в пакетик,
Ісусику, любий, від цього я буду в повний драбадан,
Ісусику, любий, принеси мені до цього ще дванадцятку пива.

Двадцять четверте грудня, немає нічого кращого, ніж бути вгашеним,
не знаю, куди мені йти, не знаю, що буде, тож просто пахкаю weed, трохи пробую пити,
щоб краще пізнати різдвяні чари,
короп витріщається на мене з ванни, я кажу йому «мир»,
одним ударом по потилиці я йому все поясню,
на жаль, перед тим шість разів не влучу.
Колядки довкола радіо розігналися, добрий час знову відірватися,
качатися по підлозі, чарки, ходіть до мене,
різдвяний настрій посилюю курінням, ціную сусідів, принесли мені омелу,
дякую, до побачення, щасливого Різдва,
я весь у захваті, омела летить на смітник, а я лечу на той weed.

Ісусику, любий, яку красу ти мені несеш,
Ісусику, любий, поклади мені оте в пакетик,
Ісусику, любий, від цього я буду в повний драбадан,
Ісусику, любий, принеси мені до цього ще дванадцятку пива.

Ісусик насрав мені під ялинку, на записці написав, що я нібито виродок,
що я курю траву й бухаю, тусуюсь і трахаюсь, валяюся вдома і дрочу.
А я на це бла-бла, хай собі патякає, я дурень, ха-ха, хай живе трава,
не з багатьма таке трапляється, щоб на них сварився Ісусик, психічно я цього не витримую,
тож прикладаюся до пляшки, з очей тече лава, кидаюся на печиво,
воно таке ромове, що я нічого не пам'ятаю, жодних шансів
утримати все в нутрощах, блюю метровими струменями.
Наступного ранку я збираю себе з підлоги, ніжки, несіть мене прямо в ліжко,
сьогодні не вийде, сьогодні дайте мені спокій,
учора ввечері Ісусик був до мене страшенно злий.

Ісусику, любий, яку красу ти мені несеш,
Ісусику, любий, поклади мені оте в пакетик,
Ісусику, любий, від цього я буду в повний драбадан,
Ісусику, любий, принеси мені до цього ще дванадцятку пива.