Tik Tak

Може, ви вже забули, але я досі тут,
ми боремося з життям, прокладаємо собі шлях.
Я мету перед своїм порогом, вперед не пхаюся,
спостерігаю здалеку, як дітлахи розсипають доріжки.

Обсмажені з п'ятнадцяти, життя, мабуть, бомба,
втягують це в рило, замикають собі клітку.
Тік-так, тік-так — наближається великий fuck,
з усвідомленням, що від мозку лишилась сама бринза.
Ти озираєшся через плече, тебе тримає параноя.

Виглядаєш копів, а раптом прийдуть,
забрали б у тебе кратом, і перук теж.
Усі ті пакетики висипали б,
хочеш зникнути швидко, як Фіттіпальді.
Усі твої купи — що таке реальність?
Твоє life, велика катастрофа, Mortal Kombat, fatality.
Ведуть тебе до своєї «Октавії», на руках відчуваєш кайданки,
над собою не бачиш неба, під тобою лава.
Я бачив це, коли йшов із риболовлі,
відчуваєш свій страх, божевільний трип,
приходить відходняк, смакуєш лайно.

З кожним хочеш розборок, винна в цьому та порожня хватка,
не знаєш, коли сказати стоп, не вчишся на власних помилках.
Можеш почати копати собі могилу, потім на це не лишиться сил,
сподіваюсь, для тебе не буде шоком, що ти не повернеш хід речей.

Воно перемеле тебе саме, перемеле, перемеле, перемеле саме,
воно забере в тебе заряд, забере, забере заряд.
Воно зжере твою душу, воно зжере твоє обличчя,
що посієш, те й пожнеш,
твоя пика виглядає як гербарій,
ти розсипаєшся, як сфінкс.

З кожним хочеш розборок,
винна в цьому та порожня хватка,
не знаєш, коли сказати стоп,
не вчишся на власних помилках.
Можеш почати копати собі могилу,
потім на це не лишиться сил,
сподіваюсь, для тебе не буде шоком,
що ти не повернеш хід речей.

Тік-так, тік-так, у тебе закінчується час,
тік-так, тік-так, ти безнадійний випадок,
тік-так, тік-так, нескінченна параноя.