Obyčejnej člověk

Кажуть, я маю усміхатися, йти разом зі стадом,
лізти людям у дупу, мабуть, навіть її витирати,
кажуть, я мав би вгамуватися й перестати так загострювати,
і змиритися з тим, як воно є, човгати ногами, похилити голову.
Цим не переймайся, цього не зрушиш, нічого не можеш зробити,
не думай, вимкни мозок, пахай, аж поки не розірветься тіло,
свою думку краще тримай при собі,
ти тут не для того, щоб змінити хід несприятливих речей.

Ти звичайна людина, твоя доля — колупатися в лайні,
усе життя сплачувати рахунок, дозволяти себе тягати,
твій потяг пішов уже в ту мить, коли ти побачив світ,
тож стули пельку, тримай крок і стань назад у стрій.
(2×)

Я малий покидьок, у мене майже півтора метра,
висовую голову з натовпу, мене хочуть посадити на палю,
я отримав тяжкі удари, в них мені сиплють сіль,
безліч ударів я ще отримаю,
вони летять з усіх боків, і я не роблю речі лише тому, що це було б cool,
у мене не ті самі захоплення, що в кожного другого бовдура,
за свою вдачу я постійно розплачуюсь по заслугах,
це халепа, що я успішно вибиваюсь із середнього,
ніхто не сміє бути нижче середнього чи вище середнього,
тримай свої мрії при собі, дивись, бляха, бери їх,
ти мусиш лише пахати, спати, пахати, спати, пахати, спати,
заробляти лайно, лайно одразу срати в унітаз, дякую, мені не цікаво
крокувати зі стадом, я справді не божевільний, я дотримуюсь свого плану,
свою думку краще тримай при собі,
я йтиму своїм шляхом, доки мені вистачить дихання.

Ти звичайна людина, твоя доля — колупатися в лайні,
усе життя сплачувати рахунок, дозволяти себе тягати,
твій потяг пішов уже в ту мить, коли ти побачив світ,
тож стули пельку, тримай крок і стань назад у стрій.
(2×)