Я бачу ті дитячі мрії, чую ті голоси, що казали «іди», вони давали мені тлумачення, як підготуватися витримати ті дні, і тож я пішов, історія made in hell, заради тієї мрії я гарував. Каналізацією, а роки все пливли, кажу собі сто разів, я більше не можу цього допустити, не можу цього допустити, йти власними слідами й досягти будь-чого, прямо, як тополі, молодим чи з палицею, кожен із нас знає свої цінності, кожен із нас — прототип, тому я хочу попросити трохи покори. У кожного з нас є свої нездійснені мрії, ми мріємо про них ночами, йдемо за ними цілими днями, кожне обличчя знає, як по ньому стікають сльози, коли невдача з шансом знову подають одне одному руки. Я бачу ті дитячі мрії, чую ті голоси, що кажуть «іди». Я бачу ті дитячі мрії, чую ті голоси, що кажуть «іди».
Comments 0
Log in to add a comment.